Український народний танець і його історія

Протягом всієї історії українського народу розвивався і збагачувався новими відтінками і настроями і український народний танець. Ви знайдете в ньому все: м'який гумор, велич перемог і героїзм боротьби, радість творчої праці і завзяту веселість. Життя українського народу була радше драматична, ніж весела. Про це можна судити по піснях і танцях жінок, які журяться про свою нелегку жіночу долю. Чоловіче населення України постійно відображало набіги завойовників, а на жіночі плечі лягав весь нелегкий труд. Козацтво привнесло в пісню і танець тему боротьби і волі, непримиренності до ворогів, волелюбності і життєрадісності.

Сьогодні народне мистецтво України можна розділити на 5 зон по їх етнографічним особливостям і відмінних рис.

Перша зона - Центральна Україна. Культура цього району дуже багата танцем. Тут танцюють веснянки, хороводи, козачки і, звичайно, гопак. Великий вплив на формування тутешньої танцювальної культури надали культури сусідньої Росії, Угорщини, Білорусії, Польщі.

Друга зона - Полісся. Тут найбільш поширені «прутняк» і «поліський гопак». Танці цієї зони примітні більш дрібними обережними кроками з прискоком, мало в чому схожими на кроки в танцях Центральної України. На творчість Полісся вплинуло сусідство Польщі та Білорусії.

Третя зона - Поділля. Тематика танців цієї зони в основному ігрова та трудова. Серед популярних такі танці як "Марина", "Роман", "Нікола", які побудовані на відносинах між учасниками та ігровому елементі. Тут дуже поширені хороводи і обрядові танці.

Четверта зона - Карпати. Культура цього району, в тому числі танцювальна, формується великими і малими народами, серед яких бойки, гуцули, буковинці, верховинці станіславці та ін

V-а зона - Крим. Тут всюди відчувається вплив татарської культури. З українських народних танців найбільш популярний херсонський гопак.

Отже, ми бачимо, що з давніх-давен танець Україні, як і будь-яке інше мистецтво, відбивав у собі історію і життя українського народу, всі його радощі і прикрощі.